Skip to main content
Outdated Browser

For the best experience using our website, we recommend upgrading your browser to a newer version or switching to a supported browser.

More Information

Poetry

vox

By Iryna Shuvalova
Translated from Ukrainian by Uilleam Blacker
Speech and solitude intertwine in this poem by Ukraine's Iryna Shuvalova.
An overhead shot of an empty brick elevator shaft
Paul Sableman, CC BY 2.0, via Flickr

yes yes that’s just how I want to speak, as though into an elevator shaft
I want to speak like a woman who burns a pile of old paper in the street
and the flame dances but you can’t see her face
I want to speak like a woman without a face without a body
a woman like headlights illuminating the wall
flitting and disappearing and touching no one
but making everything in the room visible for a moment
I want to speak the way you’d speak into a keyhole or a crack in a brick wall
I want to float without falling like a plastic bag on the wind
that rises to the sixth floor and then to the ninth
this is how the air flows between the buildings
this is how we flow between the walls
unseen we wake up unseen we fall asleep
unheard we cry whisper speak
in bathrooms kitchens fire escapes
balconies dark stairwells
this is how I want to speak
like a flash of fire on the sea in the night
like a woman singing drunk in the street
as though no one can hear
but god


Copyright
© Iryna Shuvalova. By arrangement with the author. Translation copyright © 2023 by Uilleam Blacker. All rights reserved.

English Ukrainian (Original)

yes yes that’s just how I want to speak, as though into an elevator shaft
I want to speak like a woman who burns a pile of old paper in the street
and the flame dances but you can’t see her face
I want to speak like a woman without a face without a body
a woman like headlights illuminating the wall
flitting and disappearing and touching no one
but making everything in the room visible for a moment
I want to speak the way you’d speak into a keyhole or a crack in a brick wall
I want to float without falling like a plastic bag on the wind
that rises to the sixth floor and then to the ninth
this is how the air flows between the buildings
this is how we flow between the walls
unseen we wake up unseen we fall asleep
unheard we cry whisper speak
in bathrooms kitchens fire escapes
balconies dark stairwells
this is how I want to speak
like a flash of fire on the sea in the night
like a woman singing drunk in the street
as though no one can hear
but god


Copyright
© Iryna Shuvalova. By arrangement with the author. Translation copyright © 2023 by Uilleam Blacker. All rights reserved.

vox

так так саме так я й хотіла б говорити як у шахту ліфта
як говорить жінка що палить на вулиці купу старого паперу
полум‘я танцює але її лиця не видно
я хотіла б говорити як жінка яка не має лиця не має тіла
жінка схожа на світло автомобільних вогнів на стіні
що пробігає й зникає не зачіпаючи нікого
тільки в кімнаті на мить стає видніше
я хотіла б говорити як говорять у замкову шпарину у тріщину в цегляній стіні
хотіла б летіти й не падати як несена вітром пластикова торбина
що здіймається до шостого потім до дев‘ятого поверху
це так тече тут між будинками повітря
це так течемо між стінами ми
небачені прокидаємось небачені засинаємо
нечутні кричимо шепочемо говоримо
у ванних на кухнях на пожежних сходах
на балконах у темних під‘їздах
саме так я й хотіла б говорити
як спалах нічного вогню над морем
як жінка що співає ідучи вулицею п‘яна
так наче ніхто не чує
тільки бог

Read Next